село Велика Скельова

 Історія винекнення та теперішня життя села

Про давнє заселения території свідчать археологічні энахідки. Так, недалеко від села Велика Скельова, біля села Мала Скельова виявлено поселения доби бронзи (II от. до н.е.). У четвертинному періоді, під час Дніпровського зледеніння, недалеко в!д території села проходила південна межа льодовика.
За переказами село засноване у 18 ст. козаками з Київської та Полтавської губерній. Перші друковані відомості про село Велика Скельова з'явилися, ще в середині 18 ст. Так, в описі населених пунктів Єлисаветградського повіту, який датований 1798 роком зазначено: "У скель у Обломіївки слободка Скеловатоє, володіння об'їзного полкового Миргородського Федора Москова, посполитіє піддане до Миргородського і Полтавського полків 1752 року". На кінець 1752 року в слободці налічувалося всього 21 двір, хат 89, сімей 99; з них убогих дворів 10, хат 54, сімей 61; в край убогих дворів 2, хат 35, с!мей 38; в селі нараховувалось 9 коней та 14 волів.
Останніми поміщиками в сел! була родина Пащевичів, які були власниками розкішного маєтку, землі яких простягалися до сучасного села Золотарівки, а самі постійно проживали в м. Олександрія. Панський двір розташовувався на території сучасного управління зрошувальних систем. В центрі маєтку був розташований одноповерховий будинок, викладений з червоної цегли та оздоблений мозаїкою. На цій же території знаходились погреба та інші споруди. Недалеко від панського двору знаходився став. За сільською легендою цей став був улюбленим місцем прогулянок пана Пащевича. Незадовго до революційних поді!й 1917 року старі поміщики Пащевичі померли і захоронені недалеко від свого маєтку, а їхні нащадки виїхали до Німеччини. До наших днів залишились кам'яні надгробні плити панських могил. За переказами старожилів під час відступу н!мецьких загарбників з території нашого села з гармати був повністю зруйнований панський маєток, в якому в післяреволюційні часи знаходилась перша сільська артіль. У 1927 році в селі створено комуну "Світова зоря".
Трагедія Голодомору 1932-1933 років охопила кожну родину села Велика Скельова. Точної кількості жертв встановити неможливо. Пошукова група, створена при сільській раді, дослідила, що жертвами Голодомору 1932-1933 років в селах Велика та Мала Скельова був 61 житель, як дорослі так і діти. На цей час в живих залишилось 55 осіб, які пережили Голодомор. Розповіді найстарших мешканців села та документи свідчать, що вижити односельчанам під час голоду допомогли голова колгоспу Швець Дем’ян, голова сільради Швецъ Марко Павлович, уповноважений РВК Махонько. Вони влаштовували безкоштовні обіди, допомагали знайти молоді роботу на підприємствах Донбасу. Багато односельчан працювали на шахтах. Постановою РВК було ухвалено наступне: за невиправдане довір'я партії та за опортуністичну роботу, як класового ворога виключити з кандидатів партії та притягти до судовоі відповідальності голову колгоспу Швеця Д., голову села Швеця Марка Павловича, а уповноваженого Махонька відкликати з роботи та притягти до судової відповідальності. На вшанування і вічну пам'ять загиблим односельчанам від штучного Голодомору 1932-1933 років встановлено пам'ятний знак. Ініціаторами встановлення пам'ятного знаку виступила територіальна громада села Велика Скельова та Управління каналу Дніпро-Інгулець.
Біля 300 жителів села Велика Скельова та Мала Скельова воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Полягли смертю хоробрих 154 чоловіки Майже кожен із воїнів відзначений нагородами. В роки Великої Вітчнзняної війни в населеному пункті жорстоких боїв не було, але під час звільнення криваві бої йшли в районі "Лисої Гори" та на висотках "Талова Балка" та "Мала Скельова".
Була велика артилерійська перестрілка, декілька снарядів упало і розірвалось на території села, було повністю зруйновано машинотракторне і тваринницьке приміщення. Німці довго не затримипись на плацдармі і відступили в район села Золотарівка. При відступі німці підпалили своє сховише з бойовими припасами. Житель села Велика Скельова Ломонос Микита Федосійович 1912 року народження, вчитель, повішений німецькими окупантами в 1942 році в м. Новогеоргіївську. Похований на сільському кладовищі. На каторжні роботи до Німеччини було віправлено біля 90 чоловік, точні дані не відомі. До сьогодення дожило 8 чоловік.

Село було звільнено від німецьких окупантів 30 листопада 1943 року. В селі настала радісна тиша. Люди залишали свої схованки. В районі містка на Болоті з'явилась кінна розвідка, яку з радістю зустрічали мирні жителі. Незабаром через село пройшли регулярні війська.
За історичні роки зазнавало змін і сільське государство села. Уже у 1947 році колгосп було перейменовано на сільськогосподарську ортіль "III вирішальний", а в 60-х роках з колгоспу ім. Леніна на колгосп ім. В.Ульянова.
Центральною садибою колгоспу було с. Миронівка. На території села Велика Скельова знаходились молочнотоварна ферма та тракторна бригада. Виробничими напрямками були хліборобство і тваринництво. Під час перебудови колгосп реорганізовано на КСП "Миронівське", землю розпайовано. Виробничі ділянки села Велика Скельова перейменовано на господарство ЗАСТ "Великоскельовське", яке незабаром збанкротувало. Під час спорудження Кременчуцької ГЕС в село переселяли жителів наддніпрянських сіл Калабарок, Новолипове, Чаплище, які увійшли в зону затоплення.
У 1958 році запрацював цегляний завод на південній околиці села Велика Скельова. Спочатку це було самостійне підприємство, а потім цегляний завод був підпорядкований Світловодському заводу силікатних виробів. На території села Велика Скельова знаходився третій цех. Частина виготовленої цегли із зоводу була використана на будідівництві м. Світловодськ, яке тільки починало будуватися. У 1975 році під Новорічні свята, під час проведення лінії газопроводу "Союз", цегляний завод припинив свою діяльність.
Наприкінці 90-х років на території села Велика Скельова введено в дію зрошувальну дільницю від Олександрійського управління зрошувальних систем, завдяки якій на зрошуваних полях в селах Павлівка, Подорожнє, Золотарівка, Озера Світловодського району та Успенка Онуфріївського району збирали високі врожаї. Найбільша річка району Цибульник з притокою Обломіївка. Річка Обломіївка протікає територією села Велика Скельова.
На заході нашого села проходить штучний канал Дніпро-Інгулець, довжиною 37 км, якому в 2008 році виповнилося 20 років. Головне призначення каналу - забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської та Дніпропетровської областей, Криворізького гірничо-рудного промислового комплексу, а також обводнення річки Інгулець з метою її оздоровлення.
Неподалік села Мала Скельова на поверхню виходять білі докембрі'йські кварцити, які занесені до пам'яток природи обласного значення "Білі скелі". На даний час село налічує 238 домогосподарств, в яких проживає 553 особи. В селі Велика Скельова є Українська Православна церква Святого Миколоя в якій 50 прихожан.